- обов'язувати
- —————————————————————————————обов'я́зуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
обов'язувати
Смотреть что такое "обов'язувати" в других словарях:
обов'язувати — ую, уєш, недок., обов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. і без додатка, заст. Зобов язувати … Український тлумачний словник
обов'язати — див. обов язувати … Український тлумачний словник
обов'язування — я, с. Дія за знач. обов язувати … Український тлумачний словник
розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних … Український тлумачний словник
зобов'язувати — ую, уєш, недок., зобов яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. Накладати на кого небудь якісь обов язки, примушувати когось виконувати що небудь. || Примушувати кого небудь триматися, поводитися певним чином … Український тлумачний словник
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
